Українське дзюдо – той вид спорту, який при достатньо великій кількості талановитих і працелюбних спортсменів регулярно приносить нашій державі нагороди чемпіонатів світу, Європи, Кубків світу, Гранд-слемів, а ось на Олімпіадах українцям відверто не щастить. Можливо в Парижі ситуація зміниться і ми отримаємо першого українського олімпійського чемпіона в дзюдо?
usport.com.ua розповідає про українське дзюдо, його традиції, представництво в Парижі-2024 та шанси на медалі.
Традиції дзюдо в Україні
Українське дзюдо було у тяжкому стані після розпаду СРСР, де як такого окремого виду спорту “дзюдо” не було – бідзюдоїстами були одночасно самбісти через схожість і українці там були не на провідних ролях. Тому фактично українське дзюдо почало свій шлях до успіху з нуля.
До 2000 року єдиним вагомим успіхом українського дзюдо була бронза Тетяни Бєляєвої у 1995 році на чемпіонаті світу. Вона ж стала найуспішнішою на Олімпіаді в Атланті, де посіла 5 місце.
Україна на Олімпіаді–2024: боротьба – треті Ігри Беленюка, скромна кількість ліцензій
В 2000 році на Олімпіаді в Сіднеї Руслан Машуренко несподівано приніс Україні бронзову медаль. Він програв уже у першій сутичці французу Фредеріку Демонфокону, але завдяки його виходу до півфіналу отримав шанс взяти участь у втішному турнірі. Усі чотири втішні зустрічі з представниками Пуерто-Ріко, Аргентини, Іспанії та Канади українець виграв чисто – “іпоном”, вигравши бронзову медаль.
В той же час на чемпіонатах світу Машуренко відверто не щастило – тричі він боровся у бронзовому фіналі і всі три сутички за медаль світової першості програв.
Наступне десятиліття виявилось куди більш успішним – 4 срібні нагороди чемпіонатів світу, довгоочікуване золото 2009 року та перші олімпійські нагороди.
На Олімпіадах завидну стабільність показував Роман Гонтюк, який виграв дві олімпійські медалі, при тому що на чемпіонатах світу лише раз був у призах.
Роман Гонтюк вперше про себе заявив у 2001 році, ставши чемпіоном Європи серед юніорів, за рік він захистив це звання, а також виграв срібло молодіжного чемпіонату світу.
Незважаючи на ці здобутки, срібло 19-річного на той момент дзюдоїста на Олімпіаді в Афінах-2004 стало сенсацією. Він здолав чинного чемпіона світу Флоріана Венера з Німеччини, призера чемпіонатів світу та Європи Роберта Кравчика з Польщі і вийшов у фінал, де поступився чинному чемпіону континенту, греку з грузинським корінням Іліасу Іліадісу.
Через рік Гонтюк виграв свою єдину медаль чемпіонату світу, здобувши бронзу ЧС-2005, потім було перше золото на Кубку світу. У 2008 році на Олімпійських іграх у Пекіні Гонтюк виграв бронзову медаль, хоча якби б не травма, цілком міг боротися за золото.
У непоганій формі він підходив і до Олімпіади в Лондоні, вигравши у 2011 році срібло та бронзу етапів Кубка світу, а у 2012 році срібло Гранд-Слем у Парижі, але на самій Олімпіаді Гонтюк програв у першій же сутичці.
Вже тоді в українському дзюдо засяяла зірка Георгія Зантараї. Він несправедливо не поїхав на Олімпіаду 2008 року, але через рік виграв чемпіонат світу у Роттердамі, здобувши дебютну для України золоту медаль світової проби. Після цього в його активі було срібло та чотири бронзових медалей чемпіонатів світу. Крім того, в його активі два золота та срібло чемпіонатів Європи та перемога на Європейських іграх у 2019 році у Мінську. А ось на Олімпійських іграх він тричі виступав, але виграв лише одну сутичку.
Україна на Олімпіаді-2024: академічне веслування – час віддавати борг
Останнім часом лідером жіночої команди стала Дар’я Білодід, яка в 2018 році стала наймолодшою в історії чемпіонкою світу, а за рік знову піднялась на найвищу сходинку п’єдесталу, ставши першим українським дворазовим чемпіоном світу в дзюдо.
Вона двічі вигравала золото чемпіонату Європи (2017 та 2024 роки), золото Європейських ігор, але на Олімпійських іграх в Токіо в фінал її не пустила головна конкурентка японка Фуна Тонако, яку Білодід двічі долала у фіналах чемпіонату світу в 2018 та 2019 роках. У підсумку – бронза.
Які здобутки в Токіо-2021
На минулих Олімпійських іграх Україну представляли сім дзюдоїстів, хоча основні надії були пов’язані в першу чергу з титулованими Дар’єю Білодід, Георгієм Зантараєю та Яковом Хаммо (який вигравав бронзу на чемпіонатах світу в 2015 та 2021 роках).
В цілому виступ команди став задовільним. Жоден зі спортсменів не програв в першій же своїй сутичці – в другому колі зупинились Єлизавета Каланіна, Анастасія Турчин, Георгій Зантарая та Кеджау Ньябалі. Артем Лесюк та Яків Хаммо дійшли до чвертьфіналу, а Хаммо навіть через втішні сутички боровся за бронзову медаль, але програв.
Як вже згадувалось, єдину медаль Україні в дзюдо принесла Дар’я Білодід в категорії до 48 кг. Вона подолала суперниць з Сербії, Португалії, програла в півфіналі японці Фуні Тонаці, а потім в сутичці за бронзу виграла у ізраїльтянки Шіри Рішоні.
Що з ліцензіями на Париж-2024?
В дзюдо володарі ліцензій визначаються за рейтингом, який спортсмени заробляють на змаганнях протягом двох років. 25 травня кваліфікаційний період завершився і за його результатами ліцензії отримали четверо наших спортсменів:
Це Дільшот Халматов (до 60 кг) та Богдан Ядов (66 кг) у чоловіків, а також Дар’я Білодід (до 57 кг) і Єлизавета Литвиненко (до 78 кг) у жінок.
Україна на Олімпіаді–2024: фехтування – Харлан та інші мушкетерки
В жіночій категорії до 78 кг одразу дві українки по рейтингу претендували на поїздку в Париж, але Литвиненко віддали перевагу перед Юлією Курченко, у якої все ж результати були трішки гіршими.
Зараз треба підтвердити спортсменів до початку липня, після чого відбудеться перерозподіл невикористаних квот, тому представництво України може бути збільшене, хоча і не суттєво. Кінцевий термін подачі заявок на Олімпіаду в дзюдо – 8 липня.
Топ-результати останнього чотириріччя
З моменту останньої Олімпіади в Токіо було проведено три чемпіонати світу з дзюдо і лише в 2022 році Україна повернулась з медаллю – бронзу здобула Єлизавета Литвиненко.
З 19 по 23 травня в Абу-Дабі пройшов чемпіонат світу, який десь був олімпйською репетицією для багатьох спортсменів.
З українців лише Антон Савицький (до 100 кг), Микита Голобородько (до 66 кг), Єлизавета Литвиненко та Юлія Курченко (обидві до 78 кг) дійшли до 1/8 фіналу, а решта наших дзюдоїстів програли в перших же сутичках.
Варто відзначити, що Дар’я Білодід, яка цієї весни стала чемпіонкою Європи, пропускала чемпіонат світу, а Дільшот Халматов, який представить Україну на Олімпіаді в категорії до 60 кг, пропустив цьогорічні великі змагання через травму.
Головні наші надії
Звичайно, кожен з чотирьох українців, які поїдуть в Париж, можуть вдало там виступити – досвіду та вмінь їм вистачає. Але з огляду на “традиції” виступів українських дзюдоїстів на Олімпіадах, з огляду на результати чемпіонатів Європи та світу цього року єдине наше реальне сподівання на Дар’ю Білодід.
Після Олімпіади в Токіо Білодід змінила категорію, почавши виступати одразу в категорії до 57 кг. В новій для себе категорії вона виграла чотири бронзи Мастерсів, Гран-прі та Гран-Слемів у 2023 році, бронзу Гранд-Слема в Баку на початку 2024 року і стала чемпіонкою Європи цього року. Перехід до нової категорії дався непросто українці, але останні результати показують, що наша Анаконда, як її називають в світі дзюдо, встигла до Олімпіади освоїтись.
Україна на Олімпійських іграх-2024: футбол – довгоочікуваний дебют
За словами тренерського штабу збірної, Дарина психологічно була готова добре на чемпіонаті Європи і золото має ще більше додати їй впевненості, а до Олімпіади має бути ще додана максимальна фізична готовність. Та чи виявиться цього достатньо для медалі? І мова не про золото, а загалом про нагороду, адже складно оцінювати нинішній рівень Білодід на фоні суперниць.
Можливо вперше за останні роки українські дзюдоїсти поїдуть на Олімпіаду без тиску, без очікувань від них 100% медалі. І може якраз це стане плюсом для них.
