Українська гімнастика якщо зараз переживає не свої найкращі часи, то точно стоїть на порозі чогось визначного. Лише нещодавно завершився чемпіонат Європи з художньої гімнастики, де 16-річна Таїсія Онофрійчук виграла бронзу і стала першою українкою за 9 років, яка завоювала медаль на дебютному ЧЄ в особистих змаганнях. Все частіше етапи Кубку світу завершуються високими місцями юних українських представниць спортивної гімнастики, а гімнасти взагалі провели феєричний чемпіонат Європи цієї весни.
usport.com.ua розповідає про українську гімнастику, її традиції, представництво в Парижі-2024 та шанси на медалі.
Традиції гімнастики в Україні
Українські гімнасти, як спортивні, так і художні, займали вагому роль в радянській збірній і ці традиції, школу спершу вдалось зберегти на початку незалежної України.
Саме на честь представниці спортивної гімнастки Тетяни Гуцу вперше пролунав Гімн України та піднявся український прапор на Олімпіаді – в Барселоні в 1992 році вона представляла збірну СНД, але вже виступала під українським прапором.
В чоловічій спортивній гімнастиці на перші ролі вийшли харків’янин Рустам Шаріпов, а також луганці Григорій Місютін та Ігор Коробчинський. Разом вони стали олімпійськими чемпіонами у командному багатоборстві ще у Барселоні-1992.
Україна на Олімпіаді-2024: веслування на байдарках і каное – стабільні медалісти
У 1992-му на найуспішнішому для України ЧЄ українські гімнасти здобули 7 нагород. Тоді Коробчинський став чемпіоном у багатоборстві та на коні, а також здобув срібні нагороди на вільних вправах, опорному стрибку та паралельних брусах. Рустам Шаріпов став чемпіоном на поперечині та забрав срібло на паралельних брусах.
Місютін є шестиразовим чемпіоном світу, у тому числі двічі він вигравав золото вже для України, Коробчинський – чотириразовий чемпіон світу, але усі перемоги здобув або за збірну СРСР або за СНД, а ось за Україну у нього срібло та бронза чемпіонатів світу та медаль на Олімпіаді в Атланті.
Піком цього покоління стали чемпіонат світу 1995 року в японському Сабае та Олімпійські ігри 1996 року в Атланті.
На японському чемпіонаті світу наші представники спортивної гімнастики вибороли шість медалей, з яких три – найвищої гідності. Постаралися Лілія Подкопаєва (золото в багатоборстві та опорному стрибку, а також срібло на колоді та на різновисоких брусах) та Григорій Місютін (золото в опорному стрибку та бронза на вільних вправах).
На Олімпіаді в Атланті окрім двох золотих та однієї срібної медалей Лілії Подкопаєвої, золото на брусах виграв Руслан Шаріпов, а чоловіча команда виграла бронзу командної першості у складі Коробчинський, Шарипов, Місютін, а також Олег Косяк, Володимир Шаменко, Олександр Світ.
Головна зірка цього періоду – Лілія Подкопаєва, яка завдяки таланту та винятковій працьовитості стала володаркою 45 золотих, 21 срібною та 14 бронзових медалей міжнародних змагань.
В 1994 році на чемпіонаті світу вона виграла срібло на колоді, а ще через рік на чемпіонаті світу в активі Підкопаєвої було чотири медалі, у тому числі дві золоті. Вершиною досягнень Подкопаєвої стали Олімпійські ігри в Атланті 1996 року, на яких вона виграла абсолютну першість, а також завоювала золото у вільних вправах і срібло на колоді.
Після цього через травми вона пішла зі спорту, але один з її елементів – подвійне сальто вперед з поворотом на 180° – досі ніхто зі спортсменів не може повторити, навіть чоловіки.
Бог зі знижкою. Чи нормально, що Ліонель Мессі коштує лише 30 мільйонів євро?
В 2000-х українська гімнастика пережила непрості часи. Тренери почали їхати з країни, через що в жіночій команді розпочався серйозний спад. Останньою світлою плямою стало золото Ірини Краснянської на брусах на чемпіонаті світу 2006 року. Окрім неї у жінок за цей період на п’єдестал піднімалася лише Ірина Яроцька, яка виграла бронзу на колоді у 2002 році.
У чоловіків ситуація була трохи кращою. Великі перспективи подавав Олександр Береш. На Іграх-2000 він виграв бронзу у абсолютній першості, а з командою завоював срібло Олімпіади. У 2001 році на чемпіонаті світу він виграв срібло на перекладині і бронзу на коні та в командній першості. Берешу пророкували велике майбутнє, але 29 лютого 2004 року він загинув у ДТП.
На Олімпіаді в Афінах у вправі на брусах золото виграв Валерій Гончаров – нагороду він присвятив Берешу.
В 2008 році на Олімпіаді в Пекіні бронзову нагороду на кільцях здобув Олександр Воробйов.
Новий виток відродження чоловічої спортивної гімнастики розпочався на Олімпіаді в Лондоні 2012 року, коли молода українська команда ледь не виграла бронзу у командній першості, але потім її “розтягли” – лідер команди Микола Куксенков виїхав до Росії, Олег Степко та Петро Пахнюк – до Азербайджану. В Україні залишилися Олег Верняєв та Ігор Радивилов, з іменами яких пов’язані успіхи нашої гімнастики останнього періоду.
Олімпійський відбір – все! Визначились учасники Олімпійських ігор в Парижі в баскетболі 3х3
Олег Верняєв – чемпіон світу та триразовий срібний призер чемпіонату світу, а також олімпійський чемпіон у вправах на брусах та срібний призер Олімпійських ігор у багатоборстві. У 2019 році Верняєв уперше в кар’єрі став призером світової першості у багатоборстві. Брозова медаль стала першою за всю історію України у багатоборстві на чемпіонатах світу.
Ігор Радивилов спеціалізується на опорному стрибку та кільцях. Він є бронзовим призером Олімпіади в Лондоні, а також двічі був зі сріблом і раз із бронзою на чемпіонатах світу.
У 2021 році до світової еліти спортивної гімнастики увірвався Ілля Ковтун. Він завоював бронзу чемпіонату Європи у багатоборстві. 17-ти річний Ковтун став другим наймолодшим медалістом в історії дорослих чемпіонатів Європи. У 2023 році Ковтун здобув срібну медаль чемпіонату світу у багатоборстві – найкращий результат за часів незалежності України на чемпіонатах світу.
А ще в команді є талановитий Назар Чепурний, який у 2023 році виграв бронзу чемпіонату світу в опорному стрибку.
Україна на Олімпіаді–2024: фехтування – Харлан та інші мушкетерки
Якщо в спортивній гімнастиці тренери їхали, повертались, то в художній гімнастиці провідні ролі України вдалось зберегти завдяки школі Дерюгіних. На Олімпіаді в Атланті олімпійському чемпіонкою стала Катерина Серебрянська, а бронзу здобула Олена Вітриченко.
За чотири роки Олена Вітриченко стала четвертою на Олімпіаді, а в 2004 році Україна повернулась на олімпійський п’єдестал зусиллями Ганни Бессонової. Аня продемонструвала чотири різних за характером і однакових за рівнем майстерності вправи.
Українська школа завжди відрізнялася дуже сильним стрибком. Альбіна Дерюгіна володіла секретами, як порушити закон гравітації — всі гімнастки столичної школи відрізняються шикарним за формою і амплітудою стрибком. Якраз Ганна Бессонова стала абсолютним результатом навчання в школі – вона володіла одним з найкрасивіших та амплітудних стрибків.
Через чотири роки Бессонова розраховувала на олімпійську медаль вищої якості, але зі скандалом її “дозволили” виграти лише бронзу.
З 2013 року в лідери світової художньої гімнастики виходить Ганна Різатдінова, яка знайшла свій індивідуальний стиль завдяки Ірині Блохіній, що стала її особистим тренером. Всі 4 сезони аж до Олімпійських ігор грація присвятила себе гімнастиці, поставивши собі за мету зійти на п’єдестал пошани Олімпіади в Бразилії.
За чотириріччя 2013-2016 гімнастка завоювала більше 10 медалей різного ґатунку на чемпіонатах світу, 7 медалей чемпіонату Європи, 2 срібла Європейських ігор , а також виконала свою заповітну мрію, завоювавши бронзову медаль Олімпіади.
Які здобутки в Токіо-2021
Минулий олімпійський цикл був не надто вдалим для української гімнастики – лідера чоловічої збірної Олега Верняєва дискваліфікували через допінг (пізніше він виграє апеляцію, йому скоротять термін відсторонення, завдяки чому він зараз готується до поїздки в Париж), Ілля Ковтун ще був молодим, а Петро Пахнюк та Ігор Радівілов не виправдали надії.
Україна на Олімпіаді-2024: веслування на байдарках і каное – стабільні медалісти
В Токіо українці зуміли відібратись командою, ставши сьомими в фіналі, а Петро Пахнюк та Ілля Ковтун ще й відібрались до фіналу багатоборства, де Ілля став 11-м, а Пахнюк – 19-м. Плюс Петро Пахнюк пробився до фіналу на паралельних брусах, де став 7-м.
Жіноча спортивна гімнастика поки перебуває далеко від провідних місць, хоча останні результати вселяють надію за відродження. В Токіо ж їздила одна Діана Варінська, яка в багатоборстві стала 62-ю.
У художній гімнастиці команда стала сьомою, Вікторія Онопрієнко 10-ю, а Христина Погранична – 9-ю, не претендуючи на нагороди.
Що з ліцензіями на Париж-2024?
Головне досягнення – кваліфікація чоловічої збірної зі спортивної гімнастики. Після важких часів, на вирішальний старт вдалось зібрати конкурентну команду, яка здобула командну ліцензію.
Здоровий спосіб життя: з чого почати?
В жіночій спортивній гімнастиці Україна знову буде представлена однією спортсменкою, у художній гімнастиці у нас теж буде одна спортсменка в індивідуальних змаганнях та команда в групових. Загалом 13 ліцензій.
Топ-результати останнього чотириріччя
З кожного з трьох чемпіонатів світу зі спортивної гімнастики наші хлопці повертались з медалями – Ілля Ковтун виграв бронзу в 2021 році та срібло в 2023 році в багатоборстві, а в опорному стрибку бронзу вигравали Ігор Радівілов у 2022 році та Назар Чепурний у 2023 році.
У художній гімнастиці лідером збірної є Вікторія Онопрієнко, яка була четвертою в багатоборстві на чемпіонаті світу в 2022 році та виграла бронзу ЧС-2023 у вправі з булавами. У 2023 році на чемпіонаті Європи Вікторія виграла золото у вправі з обручем. Правда цього року Вікторія на чемпіонаті Європи не відібралася до жодного фіналу (один з тренерів Ірина Блохіна пояснила це тим, що спортсменка потрапила до лікарні і місяць не тренувалась), але 16-річна Таїсія Онофрійчук здобула бронзу з обручем на дебютному ЧЄ, а груповички – бронзу у фіналі з трьома стрічками та двома м’ячами.
Головні наші надії
В художній гімнастиці Вікторія Онопрієнко не буде серед числа фаворитів, але якщо відновиться і буде готовою фізично та психологічно, то за високі місця вона здатна поборотись. В жіночій спортивній гімнастиці нам нема на що сподіватись, зате в чоловічій Україна має бути серед лідерів.
Україна на Олімпіаді-2024: дзюдо – чи є хтось за спиною Білодід?
Збірна команди на останньому чемпіонаті Європи в квітні предстала командою трьох поколінь – є досвідчені Олег Верняєв та Ігорь Радівілов, які виступали на Олімпіаді ще у 2012 році, є молоді, але з нагородами Ілля Ковтун та Назар Чепурний і є наше майбутнє Радомир Стельмах. Останньому лише 18 років. І він єдиний в команді не має в своєму доробку медалей чемпіонату світу.
Олег Верняєв та Ілля Ковтун – одні з кращих багатоборців світу і срібло в багатоборстві Верняєва на останньому чемпіонаті Європи доводить, що він повернувся в обойму кращих. Ковтун потужно працює на брусах та перекладині, де готує до Олімпіади ускладнені програми, у Верняєва сильні бруса, але не менш потужні опорний стрибок та кінь, Назар Чепурний один з кращих в світі на сьогодні в опорному стрибку, а Ігор Радівілов буде орієнтуватись на кільця та той же опорний стрибок.
Ну і звичайно можемо розраховувати на високий результат в команді – на чемпіонаті Європи цього року Україна вдруге в історії виграла командний турнір, набравши суму 255.762 бала. Результату збірної України вистачило б для перемоги у фіналі минулорічного ЧС. Тоді японці набрали 255.594 бала. Звичайно, порівнювати оцінки на різних турнірах за різного судівства не правильно, але можна не сумніватись, що якщо на минулому чемпіонаті світу в командних змаганнях перевага тріо Японії, Китаю та США над іншими була дуже великою, то тепер Україна буде як мінімум поруч.
